| Статистика |
 |
 |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 | |
|
Головна » 2015 » Червень » 19 » Інструктивно-метоличний лист до нового навчального року
12:07 Інструктивно-метоличний лист до нового навчального року |
| ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПРАКТИЧНИХ ТА ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
Хімія, як і кожна наука, є водночас і засобом, і метою.
Д.І. Менделєєв
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2015/2016 навчальному році школярі 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів переходять до вивчення хімії за новою програмою для учнів 7–9 класів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня».
В основній школі хімію вивчають за типовим навчальним планом з таким розподілом годин: 7 клас – 1,5 год., 8, 9 класи – 2 год. на тиждень.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.
При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.
Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.
До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.
Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
У Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.
Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.
Завданнями освітньої галузі є:
- забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
- забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;
- набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
- формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.
Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:
- закони і закономірності природи;
- методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;
- екологічні основи ставлення до природокористування;
- екологічна етика;
- значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку;
- рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.
Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.
Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.
Хімія – одна із найважливіших галузей природознавства та виробничої діяльності людини, тому оволодіння деяким базовим обсягом хімічних знань, формування у свідомості наукової картини світу – одна з необхідних умов вироблення реалістичного сприйняття природи, розуміння місця людини в ній, певної культури мислення та поведінки, розумного і відповідального ставлення до себе, до середовища існування.
Переорієнтація освітнього процесу із предметоцентризму на людиноцентризм потребує, крім усвідомлення суті цього процесу, ще й відповідних засобів його реалізації.
Одним із аспектів реалізації особистісно зорієнтованого навчання є об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Визначення рівня навчальних досягнень є особливо важливим з огляду на те, що в результаті навчальної діяльності в учнів має сформуватися ряд компетентностей, а не просто певна сума знань, умінь і навичок.
Головними чинниками організації контролю знань та умінь є дотримання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти») та чітке узгодження з основними вимогами до знань та вмінь учнів, зазначеними у програмі з навчального предмета.
Учитель має орієнтуватися на розділ програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» і на його основі визначати зміст контролю, зосереджуючи увагу учнів на навчальному матеріалі, який є основним для формування ключових, загальнонавчальних, предметних компетентностей.
Звертаємо Вашу увагу на те, що при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, які підлягали оцінюванню у процесі вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Ефективне та об’єктивне оцінювання здійснюється за умови наявності не менше трьох поточних оцінок в учня з теми. Тематична оцінка виставляється в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Наводимо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 годин – 4; 70 годин – 6; 140 годин – 8.
Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.
Традиційною формою контролю навчальних досягнень учнів є самостійні роботи. Слід зазначити, що вони можуть бути замінені іншими видами перевірочних робіт, різноманітних за формою організації діяльності учнів: письмові (розраховані на різну кількість часу), усні (семінари, огляди знань, змагання тощо), з використанням мультимедійних засобів.
Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи за семестр.
Необхідно звернути увагу на формування завдань контрольних робіт.
Завдання контрольної роботи складаються таким чином, щоб охопити найбільш важливий матеріал теми, основні її питання. Вони повинні бути різного рівня складності відповідно до критеріїв оцінювання. До контрольної роботи рекомендуємо включати питання, що потребують різноманітних мисленнєвих операцій, а також задачі, графічні завдання тощо. Це повинні бути тестові завдання з вибором однієї або декількох правильних відповідей, на встановлення відповідності та послідовності та завдання з відкритою відповіддю у відповідності до формування тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.
Для того, щоб пересвідчитись у повноті й дієвості фонду хімічних знань, варто застосовувати завдання, які спонукали б учнів до: порівняння різних речовин і явищ; визначення ознак, характерних для речовин і хімічних процесів; класифікації речовин і явищ; встановлення взаємозв’язку між речовинами і хімічними процесами, будовою і властивостями речовин; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; формування висновків і узагальнень; пошуку кількох правильних відповідей; прогнозування властивостей сполук.
Урізноманітнення змісту контрольних завдань допоможе активізувати пошукову діяльність учнів, що безперечно забезпечить одержання високого балу та сприятиме мотивації до вивчення предмета.
Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті хімії упродовж року.
Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважається недоцільним.
Оцінка за ведення зошитів із хімії не виставляється.
Тематична оцінка коригуванню не підлягає.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять.
Облік спецкурсів, курсів за вибором здійснюється на окремих сторінках класного журналу; при поглибленому вивченні предметів зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку відповідного предмета інваріантної складової.
Облік факультативних, групових та індивідуальних занять фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних та дослідницьких компетенцій під час проведення практичних робіт та лабораторних дослідів. Оцінювання практичних робіт – обов’язкове, лабораторні досліди оцінюються вибірково. Не дозволяється практичні роботи та лабораторні досліди підміняти демонстраційним учительським експериментом. За умови відсутності потрібних хімічних реактивів можна замінити їх засобами ужиткової хімії або фармацевтичними препаратами, змінивши технологію проведення досліду. Деякі досліди можна замінити доступнішими в умовах конкретної школи.
Навчальною програмою з хімії передбачено використання у навчально-виховному процесі реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» діяльність з обігу прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін, дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності. З переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000р. «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), використання яких потребує ліцензування, у процесі навчання хімії у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах з поглибленим вивченням хімії). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 № 4 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 № 770 і від 10 жовтня 2007 № 1203» речовини, що містять не менш як 45 % таких прекурсорів, як сульфатна кислота, та 15 % таких прекурсорів, як хлоридна кислота, підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори. Концентрація цих речовин визначається виходячи з масової частки речовини в складі суміші (розчину). З огляду на зазначене, рекомендуємо зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді їх водних розчинів з масовими частками не більше 10% та замінити дослід добування кисню з калій перманганату на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду.
З метою реалізації компетентного та особистісно зорієнтованого підходів, виховання особистості, яка не тільки володіє знаннями, а й здатна нестандартно й самостійно діяти у різноманітних життєвих ситуаціях, застосовуючи власні знання й досвід, рекомендуємо використовувати у практичній діяльністі різноманітні методи навчання: проблемно-пошукові, евристичні, метод навчальних проектів, інтерактивні, які мають на меті активізацію процесу пізнання й осмислення нового; набуття учнями комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі; розширення кола спілкування дітей, знайомство різними точками зору на одну проблему; формування у школярів уміння користуватися дослідницькими прийомами, самостійно добувати нові знання.
Під час аналізу навчально-методичної діяльності вчителів хімії Черкаської області за 2014/2015 навчальний рік виявлено певні недоліки: відсутність результативності участі у відбірковому етапі третього (заключного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015»; невдалий виступ нашої команди у ІV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії.
Вчителям хімії загальноосвітніх навчальних закладів області потрібно звернути увагу на розвиток предметних компетентностей учнів, покращення мотивації до вивчення означеного предмета, поліпшити роботу з творчо-обдарованими дітьми (якісно проводити підготовку школярів до участі в олімпіаді різних етапів).
Одним із шляхів вирішення цього питання є створення на базі шкіл міжшкільних факультативів.
Творчі групи учителів у наступному році мають працювати над створенням банку даних олімпіадних завдань для роботи з обдарованими учнями.
Методистам ММК (РМК) бажано допомагати та координувати організацію самоосвіти педагогів; забезпечувати професійне, культурне і творче зростання вчителя (стимулювати до участі у різних інтелектуальних конкурсах і змаганнях); розвивати творчість та ініціативу вчителів, бо лише творчий вчитель може виховати творчого учня.
Успіхів нам всім у новому навчальному році.
Л.І.Гейко, методист лабораторії природничо -математичних дисциплін
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти
педагогічних працівників Черкаської обласної ради
|
|
Переглядів: 406 |
Додав: milla
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
